Коротко про біорезонансну терапію

На сьогодняшній день резонансно-частотна терапія не розглядається клінічною медициною як пріоритетний напрямок для розвитку. Підстав для такого підходу досить багато – від недостатньої вивченості впливу частот з точки зору патофізіології, мікробіології, гістології та мутагенного впливу, до небажання фармакологічної галузі поступатися позиціями на ринку принципово новим, більш вигідним і економічно виправданим підходам до лікування захворювань.

Проте з кожним роком кількість досліджень у секторі впливу специфічними частотами на організм людини збільшується, а інтерес до такого типу терапії зростає як у пацієнтів, так і у практикуючих лікарів різних напрямків.

У фундаменті існуючих видів біорезонансної терапії лежить вплив слабкими електромагнітними полями з певними частотними характеристиками, що викликають резонанс у різних структурах мікроорганізмів, що призводить до порушення їх метаболізму та їх загибелі.

На цей час думки клініцистів з різних країн світу сходяться в наступному:

• Терапія частотами здатна суттєво знизити потребу в ліках;
• Біорезонансна терапія може застосовуватися для корекції алергічних патологій, що виключають прийом фармакопрепаратів;
• Резонансно-частотний вплив є ефективним для індивідуальної профілактики загострення низки хронічних захворювань без використання лікарських засобів;
• Впровадження біорезонансної терапії у клінічну практику дозволить здійснювати лікування пацієнтів із більшою результативністю;
• Методика резонансно-частотної терапії може бути використана як в якості монотерапії, так і в поєднанні з фармакотерапією та іншими загальноприйнятими методами лікування.

Історія становлення біорезонансної терапії

Роял Реймонд Райф, Royal Raymond Rife (1888 - 1971) - американський дослідник та вчений – першовідкривач методики впливу резонансними частотами на хвороботворні мікроорганізми. Щоб краще зрозуміти фундаментальність відкриттів Райфу та принцип впливу антипаразитарних частот, слід почати з огляду можливостей сучасних мікроскопів.

Більшість сучасних світлових мікроскопів дозволяють отримувати зображення з максимальним збільшенням від 1000 до 2500 разів. При такому збільшенні можливо детально розглянути лише яйця та личинок гельмінтів, найпростіших, грибки та деякі великі бактерії.

Віруси, дуже дрібні внутрішньоклітинні бактерії та детальну внутрішню структуру мікроорганізмів у світловий мікроскоп, на жаль, практично не видно. Це обмеження з одного боку пов'язане з фізичними розмірами колб і паличок на сітківці нашого ока і відповідно з діапазоном довжин хвиль, які ми бачимо, а це спектр від 400 нм до 760 нм. З іншого боку - фізичними розмірами вірусів (від 10 до 300 нм). Електронні мікроскопи зі збільшенням 1 млн. разів хоч і дозволяють розглянути об'єкти з розміром 0,1 нм і детально розглянути багато вірусів та внутрішню структуру бактерій, але, на жаль, у них не можна спостерігати життєдіяльність живих мікроорганізмів, тому що в момент отримання електронного знімку досліджуваний об'єкт руйнується.

Зазвичай для мікроскопії зразків тканин, крові або мікроорганізмів через світловий мікроскоп готують фіксовані препарати. Для цього на предметне скло наносять мазок досліджуваного матеріалу, висушують у струмені теплого повітря і фіксують, проводячи скельце над полум'ям пальника або ж фіксація відбувається у хімічний спосіб. Для кращого виявлення клітинних структур та відмінності одних бактерій від інших застосовують різні методи забарвлення висушеного препарату за допомогою спеціальних барвників. Залежно від хімічного складу, проникності клітинних мембран та відмінностей у співвідношенні РНК та ДНК у цитоплазмі клітини, бактерії забарвлюються у той чи інший колір. Хоча цей метод і дозволяє краще вивчити форму і структурні компоненти клітин, але не дозволяє спостерігати за життєдіяльністю живих мікроорганізмів, а співвідношення розміру частинок барвника і розміру вірусів не дозволяє їх пофарбувати і детально виділити на тлі мазка. Для спостереження через світловий мікроскоп за живими мікроорганізмами застосовують метод висячої або розчавленої краплі, при цьому для прижиттєвого забарвлення в краплю розчину спеціального барвника вносять завись мікроорганізмів, хоча живі мікроорганізми гірше піддаються фарбуванню, ніж висушені, а віруси не фарбуються взагалі. Проте цей метод дозволяє більш детально вивчити морфологічні особливості живих мікробів, ніж при мікроскопії незабарвлених зразків.

Райф розумів, що мізерно малий розмір вірусів не дозволить побачити їх у звичайний світловий мікроскоп і унеможливлює забарвлення їх за допомогою барвників, оскільки вони могли відображати світло тільки в невидимому ультрафіолетовому діапазоні. Довгі пошуки способу зробити невидимі досі віруси видимими закінчилиися найбільшим науковим відкриттям: Роял Реймонд Райф розробив революційний метод фарбування вірусів світлом, що дозволило спостерігати їх живими у світловому мікроскопі. Оскільки світло за своєю сутністю є електромагнітними коливаннями видимого спектру, то до нього можна застосувати такий самий принцип перетворення частот, як і для радіохвиль. Райф вирішив перетворити невидимий спектр світла на видимий за допомогою гетеродинного методу, подібно до того, як це робиться в гетеродинному радіоприймачі. Цей метод полягає в об'єднанні двох сигналів у змішувачі з метою отримання третього різницевого сигналу.

На початку 1929 р. він побудував перший універсальний гетеродинний мікроскоп з ультрафіолетовим підсвічуванням, в який був вбудований спеціальний оптичний змішувач та блоки кварцових поляризаційних призм, що дозволяють з дуже високою точністю виділити із загального спектру світло лише однієї певної довжини хвилі. Він висвітлював живий вірус поляризованим ультрафіолетовим світлом з певною довжиною хвилі і до отриманого, ще невидимого зображення, на змішувачі підмішував другий ультрафіолетовий спектр з блоку кварцових призм. В результаті на оптичному перетворювачі виходив третій довгохвильовий спектр, що потрапляв в оболонку кожного вірусу чи бактерії та складався з специфічної молекулярної структури, яка відбиває і поглинає певний спектр електромагнітних коливань властивих лише їй. Використовуючи властивості спектрального зрізу, Райф повільно обертав кварцову призму блоку підсвічування мікроскопа, щоб знайти ту єдину довжину хвилі, яка робила вірус видимими, тому що саме ця довжина хвилі резонувала з його структурою і змушувала його світиться кольором, властивим тільки йому. Тепер всі віруси та бактерії могли бути з легкістю забарвлені, а потім класифіковані відповідно до їх власних унікальних кольорів або частотних спектрів під мікроскопом Райфу, який давав збільшення від 5000 до 17000 разів.

Райф, проводячи численні експерименти з метою ідентифікації мікроорганізмів та пошуку їх унікальних частотних спектрів, одного разу збільшив інтенсивність підсвічування і з подивом виявив, що частота, що викликала резонанс і змушувала певні мікроорганізми світиться в полі зображення, викликала їхню загибель, при цьому не впливала на навколишні тканини та інші мікроорганізми. Так було відкрито метод резонансно-частотного знищення мікроорганізмів без заподіяння шкоди навколишнім структурам. Райф та його численні послідовники систематизували отримані резонансні частоти та об'єднали їх у консолідований анотований частотний перелік (CAFL), в якому містяться програми, що успішно застосовуються для лікування захворювань, викликаних паразитарними інфекціями.

Вклад Хільди Кларк

У 1988 році американський доктор-натуропат Хільда Кларк після двадцятирічних досліджень дійшла висновку який започаткував нову еру резонансно-частотної (біорезонансної) діагностики та терапії: електромагнітне випромінювання характерне для всіх живих істот, у тому числі, мікроорганізмів. Спільно зі своїм сином радіоінженером вона розробила прилад, який вимірював електромагнітний частотний резонанс будь-яких об'єктів, що мали суворо специфічний спектр електромагнітного випромінювання: мікроорганізмів, пухлинних клітин, токсинів, ліків і т.д.

При цьому вимірювання показали, що діапазон частот, що випромінюється людиною, полягає в межах від 1520 кГц до 9460 кГц, а патогенних мікроорганізмів - вірусів, бактерій, грибків, найпростіших, гельмінтів та кліщів лежить у межах від 50 кГц до 900 кГц.

Прилад Х. Кларк мав просту забудову та складався з електронного блоку (в який був вбудований цифровий кварцовий генератор), двох тестових пластин, пасивного та активного електродів, синтезатора та звукового індикатора. На одну з двох тестових пластин наносилася речовина, наявність якої потрібно дослідити в організмі або якась нежива бактеріальна маса (біологічний матеріал для досліджень). Процеси життєдіяльності у цих біологічних зразках відсутні, але резонанс відбувається на тих самих частотах, що і у живої культури. Тож така культура відігравала роль пасивного частотного фільтру. Далі відбувалося дослідження шкірних покривів активним електродом. Вимірювання проводились на певних ділянках тіла. На присутність у організмі відповідного паразита прилад реагував звуковим сигналом. Для визначення локалізації паразитарного ураження використовувався другий тестовий майданчик, на якому було розміщено слайди зрізів тканин органів для мікроскопічних досліджень. Тестування займало близько 12-ти годин. Таким був перший прилад для проведення резонансно-частотної діагностики, але наука не стоїть на місці. Пізніше метод медикаментозного тестування в автоматичному режимі, винайдений Вільямом Нельсоном, став поштовхом до подальших досліджень та розвитку методу Хільди Кларк.

У сучасних приладах, в основі яких полягає метод медикаментозного тестування, для проведення вимірювань використовуються електроди, розміщені на зап'ястях, кісточках і лобі пацієнта. Комп'ютеризована система за період близько 10-20 хвилин проводить тестування на наявність більш ніж 5000 хімічних токсинів, медикаментів тощо, з наступною видачею зведених результатів про присутність у організмі патогенної мікрофлори, токсинів і органічних порушень. Також за результатами проведеної діагностики видаються рекомендації щодо харчування та лікування ізопатичними та гомеопатичними препаратами.

Пізнише група німецьких лікарів, ознайомившись з методом Хільди Кларк, дійшла висновків, що займаючись дослідженнями в галузі гомотоксикології та мезенхімної реактивації вони зовсім не звертали увагу на приховані паразитарні інфекції. Дослідивши принцип діагностики за методом Фолля, вони внесли у методику деякі зміни, а саме: використовували для проведення вимірювань органопрепарати та нозоди, доповнюючи результати такої діагностики стандартними клінічними тестами, після чого дійшли розумних висновків:

1. Для збільшення ефективності лікування паціентів, насамперед, потрібно боротися з паразитарними інфекціями;

2. Антипаразитарну терапію слід проводити практично усім пацієнтам.

Відкриття Рейнхольда Фолля

Понад 3000 років китайські лікарі для лікування людини користуються методом, який в інших країнах відомий як «акупунктура», що означає «укол голкою». Дана методика передбачає проведення уколів золотими або срібними голками в БАТ, що лежать у нижніх шарах шкіри та підшкірних тканин на глибині близько 2-3 мм. Акупунктура має збуджуючу або заспокійливу дію на органи, пов'язані з цільовими БАТ. Методика відрізняється високою ефективністю і застосовується у всьому світі, а не лише у країні свого винайдення. Тим не менш, знайти по-справжньому професійного фахівця з акупунктури дуже складно. Оскільки досконале вивчення «Східної теорії» вимагає кваліфікованих вчителів, які мають специфічні знання та глибокий досвід, що інколи потребує всього життя на опанування.

Фундаментальність відкриття Р. Фоллем впливу різних частот на організм людини стала зрозумілою значно пізніше. Багаторічні дослідження з цієї теми, проведені різними вченими (Р. Фолль, 1993, F. Morell, 1989, E. Rasche, 1989, W. Ludwig, 1983 та ін.) свідчать, що електромагнітний вплив на БАТ певними наборами частот дає можливість "нав'язати" клітинам специфічний сигнал, що імітує власний біопотенціал здоров'я і у подальшому призводить до ліквідації патологічних змін без використання інших, зокрема медикаментозних методів лікування.

Згідно до методики Фолля, дія терапевтичних частот заснована на рефлекторному впливі слабких електромагнітних імпульсів на біологічно активні точки (БАТ), причому для кожної окремої точки існує своя унікальна частота. При цьому відбувається покращення обміну речовин, поліпшення кровообігу, розширення капілярів, відновлення енергетики клітин, стимуляція активності та вивільнення ферментів, синтез білків, а також поліпшення трофічних та регенераційних процесів. Через нервові рецептори сигнали передаються до внутрішніх органів, що сприяє протизапальній та регенеративній дії. Внаслідок впливу в організмі відбувається відновлення паракринної регуляції (передача інформації від клітини до клітини), відновлення електрохімічних реакцій, тощо.

Про методику вегетативного резонансного тесту

Методика вегетативного резонансного тесту (ВРТ) була запропонована німецьким ученим Хельмутом Шиммелем у 1978 р. Вона заснована на методі Фолля та біоелектронній функціональній діагностиці за В. Шмідтом та Х. Пфлаумом. ВРТ дозволяє тестувати потенційовані препарати з тканин уражених органів (нозоди) та органопрепарати, з подальшим виявленням етіологічних факторів (першопричин) захворювань, причому навіть на ранніх доклінічних стадіях. За допомогою вегетативного резонансного тесту можливо дослідити у організмі нестачу окремих мікроелементів, наявність гельмінтів, бактерій, вірусів, мікозів тощо. Також з використанням методики вегетативного резонансного тесту можна здійснювати індивідуальний підбір будь-яких гомеопатичних та алопатичних засобів та їх дозування; виявляти обтяження електромагнітними, радіоактивними, геопатогенними та ін. фізичними, хімічними та інфекційними факторами; проводити індивідуальний підбір лікарських засобів; впроваджувати лікування інформаційними копіями препаратів; проводити резонансно-частотну терапію за допомогою імпульсів електромагнітного поля.

Для проведення вегетативного резонансного тесту використовуються модифіковані прилади Фолля та спеціальні тест-набори, що складаються з:

• тест-препаратів, які дозволяють збільшити чутливість вимірювань;
• тест-препаратів – вказівників на певні захворювання (нозоди);
• тест-препаратів, які дозволяють визначити локалізацію захворювання та його форму.

ВРТ допомагає реалізувати інтегральний підхід до оцінки стану людини на загальних рівнях життєдіяльності організму: структурному (опорно-рухову систему), біохімічному (обмін речовин), психо-емоційному.

Проведення вегетативного резонансного тесту дозволяє визначити:

• природу інфекційних збудників або їх асоціації (протозойні, вірусні, бактеріальні, мікозні, тощо);
• характер патологічного процесу: пухлинний, алергічний, токсичний, дегенеративний, запальний;
• локалізацію патологічного процесу, стадію його розвитку та поширеність (доброякісний, злоякісний, з метастазуванням або без);
• вплив на пацієнта різних психоемоційних факторів, що викликають психосоматичні та соматовісцеральні порушення;
• вплив на пацієнта факторів навколишнього середовища (геопатогенних обтяжень, електромагнітних випромінювань, токсичних речовин тощо);
• вплив на пацієнта будь-якої терапії.

Біорезонансна терапія при лікуванні онкологічних захворювань

Незважаючи на те, що резонансно-частотна методика повною мірою не визнається офіційною медициною, новий терапевтичний підхід до комплексного лікування патологічних відхилень в організмі стрімко розвивається у всьому світі. Прикладів застосування РЧТ у дослідженнях як вітчизняних, і зарубіжних фахівців досить багато. Зупинимося на одному з них – дослідженні, проведеному групою вчених зі Швейцарії, Франції, Бразилії та США, які вивчали вплив частот із заданою амплітудною модуляцією на злоякісні новоутворення в організмі людини.

Уникнувши використання таргетної терапії та хіміотерапії в лікуванні онкологічних патологій, вчені зробили ставку на застосування опухолеспецифічних частот з амплітудною модуляцією. Висновки, зроблені клініцистами після завершення роботи, свідчать про те, що резонансно-частотна дія здатна інгібувати зростання ракових клітин, залишаючи здорові клітини неушкодженими. Особливо важливим є той факт, що резонансно-частотну (біорезонансну) терапію можна використовувати в поєднанні з будь-яким іншим видом лікування онкологічних патологій.

Результати цих досліджень були опубліковані 14 квітня 2009 року в журналі експериментальних та клінічних досліджень раку (Journal of Experimental & Clinical Cancer Research), а також зареєстровані в реєстрі клінічних випробувань Служби американського національного інституту здоров'я (clinicaltrials.gov, ідентифікатор для пошуку на сайті NCT00805337).

Технічний бік питання

На сьогоднішній день існує безліч пристроїв для проведення біорезонансної терапії, які генерують специфічні частоти із заданою амплітудною модуляцією. Пропоновані на ринку прилади відрізняються один від одного не тільки методом доставки електромагнітного випромінювання в організм (контактний або безконтактний вплив), але і наявністю або відсутністю несучої частоти.

Довідка: Несуча частота є «інструментом» для безконтактної передачі енергії та донесення інформації про форму та частоту модулюючого сигналу в організм людини.

Розглянемо принцип дії приладів біорезонансної терапії на прикладі двох, абсолютно різних за способом донесення «інформації» пристроїв: контактного приладу, використаного в дослідженнях з пошуку протипухлинних частот, та високоточного генератора електромагнітних імпульсів emWave, що реалізує безконтактний метод впливу частотами.

• Pricision Frequency Oscillator - прецизійне джерело тактового сигналу;
• DDS Modulation Frequency Generator - генератор з прямим цифровим синтезом частоти (докладніше analog.com (Analog Devices) або в інших виробників DDS); який керується мікроконтролером (Microcontroller); команди якому віддає User Interface - інтерфейс користувача (клавіатура, сенсорний екран, тощо).

Після формування потрібної частоти сигнал надходить в амплітудний модулятор (Amplitude modulator), який модулює несучу частоту (RF Carrier Oscillator); після цього змішаний сигнал надходить на аплікатори.

Фактично той самий принцип генерації амплітудно-модульованих сигналів реалізований у високоточних генераторах електромагнітних імпульсів emWave (Мал. 2).

Як видно з порівняльного аналізу двох, принципово різних пристроїв за способом «доставки» електромагнітного випромінювання в організм, принцип генерації частот є повністю ідентичним.

Сфера застосування та переваги біорезонансної терапії

Біорезонансна методика впливу на організм людини виникла на стику таких наук, як інформаціологія та кібернетика ще на початку ХХ століття. І з кожним роком дедалі більша кількість фахівців з різних медико-біологічних галузей включають у свою практику БРТ. Так як методика впливу специфічними частотами довела свою високу ефективність, а завдяки технологічному прогресу застосування БРТ стало ще більш доступним і зручним як для лікарів, так і для пацієнтів.

На сьогоднішній день біорезонансна терапія застосовується для:

• Лікування вірусних, бактеріальних, грибкових інфекцій;
• Терапії глистних інвазій;
• Коригування гормональних порушень;
• Косметологічного лікування;
• Терапії широкого спектра захворювань органів та систем органів;
• Профілактики хвороб;
• У процесі реабілітації пацієнтів;
• Усунення больових симптомів;
• Коригування порушень спричинених радіаційним впливом та багато іншого.

До основних переваг біорезонансної терапії можна віднести такі переваги як:

• Доступність
• Висока ефективність
• Неінвазивність та безпека
• Велика кількість терапевтичних та антипаразитарних частот
• Гарна адаптивність
• Відсутність широкого переліку протипоказань та ін.

Біорезонансна терапія чудово працює в сукупності з медикаментозним лікуванням. Ще 1975 року, німецький фізик Ф.А. Попп довів, що частотний вплив на клітини набагато ефективніший за гормональний і неврологічний.

Замість післямови

Виходячи зі світового досвіду та керуючись наявними знаннями ми вважаємо, що до використання методики резонансно-частотної дії для лікування патологічних станів організму можна ставитися по-різному. Проте безперечно одне – біорезонансна терапія довела свою клінічну ефективність, про що свідчать дослідження вчених із різних країн світу і має розглядатися конвенціональною медициною як один із найперспективніших векторів її розвитку. Адже вплив на керуючі ланки системи адаптації людини через біофізичні процеси, які в ієрархії здійснення керування організмом стоять вище за біохімічні, завжди буде набагато ефективнішим, оскільки відбувається безпосередній вплив на причину хвороби, а не тільки на її симптоми.

Нажаль, сучасний ринок апаратури для проведення біорезонансної терапії неможливо назвати цивілізованим. Поряд із високоякісною технікою на ньому також представлені і халтурні за схемо-технічним виконанням прилади, використання яких не призводить до жодних результатів. Правдиві огляди та об'єктивні публікації з цієї теми знайти вкрай складно, тому що у справжніх фахівців з біорезонансу та лікарів, які успішно впроваджують цю методику, немає рекламного бюджету, в якому закладено сотні тисяч на просування своєї думки в мережі інтернет. Натомість реклами різних чудо-приладів, які в одну ніч зроблять із безнадійно хворого пацієнта здорову людину – надміру.

З умови відсутності специфічних знань вкрай важко розібратися в цьому океані незрозумілої та складної для сприйняття інформації. Але зробити це потрібно кожному. Лікарям та фахівцям з БРТ потрібно визначитися, на якій апаратурі працювати. Хворим потрібно зрозуміти, який генератор електромагнітних хвиль може бути максимально ефективним і допоможе досягти довгоочікуваних результатів у лікуванні. Сподіваємося, що розміщена на цьому сайті інформація стане корисною для всіх зацікавлених сторін і допоможе їм певною мірою зорієнтуватися у загальних засадах ефективного використання резонансно-частотної терапії.

Узнайте больше о широких возможностях применения резонансно-частотного (биорезонансного) воздействия и приборов для биорезонансной терапии в лечении заболеваний, присоединившись к нам:

Остались вопросы? Задайте их прямо сейчас, обратившись в службу поддержки emWave Support по телефону (Viber)  +38 (063) 9407585, в  Facebook Messenger или на E-mail:  info@emwave-lab.com.

Отныне все преимущества электронного здоровья с приборами для биорезонансной терапии emWave Plus всегда вместе с Вами!